День вишиванки

  Щороку у третій четвер травня Україна святкує День вишиванки – всеукраїнське свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції.

  Історія української вишиванки – це історія українського народу. З вишиванки, як з книги, можна зчитати, якими талановитими були і є українці, якими гарними були господарями та майстрами, як бідували, коли Україну захоплювали чи намагалися зруйнувати, чи коли знищували нашу культуру і сам ген українства (заборона одягати вишиванки, виключення з університету, ув’язнення, позбавлення майбутнього…).

  Історія вишивки на теренах України має не одну тисячу років. Особливого ж значення набула в останні кілька століть. Переважно, вишивали дівчата. До весілля готували спеціальну скриню, у якій роками збирали посаг. Найбідніша дівчина мала 30-40 сорочок, середнього достатку 50-70 сорочок, а багата – 100 і більше.

  За повір'ям, сорочку для немовляти мала вишити мати або бабуся. Під час тонкої роботи майстрині співали пісень і молилися. Вірили, що так сорочка стає оберегом. Сорочки для жінок пряли тільки з конопель або льону. Вважалося, що ці рослини захищають майбутню матір і її ще не народжене дитя.

  У вишивці сакральне значення має все — від ниток, походження тканини до орнаменту, кількості стібків і кольору. Найдавнішою є вишивка білим по білому. Але рукоділлю передувала довга процедура. Нитки вибілювали 3 роки.

  Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі. В Україні вишиванка теж символізує і родинну пам’ять, вірність та любов у сім’ї.

  Кожен регіон мав свої візерунки. Стародавніми класичним техніками на Дніпропетровщині було вишиття низзю та ажурними мережками. Вишивки хрестиком здебільшого геометричні, а також рослинні, що набули геометричного характеру. Дослідники, які розглядали найстаріші колекції вишивок Дніпропетровського краю, говорили: «Такого розмаїття ромбів, хрестів, косих хрестів, свастик, зірок, трикутників, квадратів, їх поєднання, вписування одних елементів в другі.., важко собі уявити».

  Вишиванка для українців – могутній символ благополуччя в родині, а свято вишиванки символізує національну єдність. У цей день влаштовують марші вишиванок по всій Україні.

  Вишиванками ми презентуємо світу всю ту красу, яка створювалась не знаменитими художниками, а створювалось українською пересічною, абсолютно звичайною жінкою.

  Разом з тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість.

  Крім Дня вишиванки, українці все частіше вдягають національний одяг на інші великі свята, державні та релігійні, – День Незалежності, День Конституції чи День прапора, Великдень, Різдво.

  Свято не передбачає обов’язкових заходів, окрім одягання вишиванки. Хоча, як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже у стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.

  Вишиванка – це символ, який єднає українців і презентує Україну у світі. Вишиванка – це генетичний код та дрес-код української нації.