flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

«Я є безмежно щасливою бути частиною неймовірного і дружнього колективу Господарського суду Дніпропетровської області», - суддя Фещенко Юлія Віталіївна в інтерв’ю з нагоди професійного свята

11 червня 2021, 10:24

 

Шановна Юліє Віталіївно!

 

04 червня цього року господарські суди, а колись їх називали судами арбітражними відсвяткували ювілейну дату – 30-ту річницю з дня створення. З цієї нагоди дозвольте привітати Вас і побажати успіхів у подальшій професійній діяльності! Водночас, просимо Вас відповісти на декілька невибагливих запитань.

 

  1. Розкажіть, будь ласка, історію створення сучасної системи господарських судів. Чому святкування їх створення припадає на 04 червня?

 

- У далекому 1991 році саме 04 червня Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про арбітражний суд», згідно з яким державному арбітражу України було надано статус органу судової влади.

Відповідно до цього Закону, вперше на території України, започатковано здійснення правосуддя у господарських справах спеціалізованими судовими установами. До прийняття зазначеного Закону спори у господарських справах розглядали державні арбітражі областей, міст Києва і Севастополя та Автономної Республіки Крим. За Законом України «Про арбітражний суд», державні арбітражі були реорганізовані в арбітражні суди, а арбітри, які розглядали справи, набули статусу суддів. Так і Державний арбітраж Дніпропетровської області реорганізовано в Арбітражний суд Дніпропетровської області.

Згодом, у 2001 році, арбітражні суди були перейменовані у господарські суди. Однак, саме з прийняттям 04 червня 1991 року Закону України «Про арбітражний суд» пов’язують початок нової історії розбудови господарської (арбітражної) юрисдикції України. Тому і свято ми відзначаємо із року в рік саме 04 червня.

 

  1. Чому Ви обрали господарський суд? І яким був Ваш шлях до професії судді?

 - Я почну з відповіді на другу частину питання, оскільки саме ця відповідь у повній мірі розкриє відповідь на першу його частину та дозволить зрозуміти чому я обрала саме господарський суд.Мій шлях до професії судді Господарського суду Дніпропетровської області розпочався в далекому 2001 році, коли мені тільки виповнилося 18 років. Після вступу до вишу на заочну форму навчання переді мною постало питання обрання місця роботи. Якраз в цей час відбувалось перетворення системи арбітражних судів у господарські, у зв’язку з чим тривало розширення штату працівників апарату суду та, відповідно, проходили конкурси на зайняття вакантних посад, в одному з яких я прийняла участь. Так, з 06 листопада 2001 року я розпочала працювати у Господарському суді Дніпропетровської області з місця, де все починається – канцелярії суду. Ці часи я згадую з особливою теплотою.Наперед можу сказати, що протягом усього мого професійного шляху, а тим більше зараз, мені дуже щастило з керівниками і колективом.  За півроку роботи у відділі канцелярії я усвідомила, що мені дуже пощастило з місцем роботи і всі мої професійні мрії в подальшому були пов’язані лише зі зростанням у нашому суді. Далі я працювала 5 років секретарем судового засідання і знову мені поталанило з керівником - розсудливий, досвідчений, мудрий суддя, за часи роботи з яким натхнення  лише зростало, була мета рухатися далі і професійно зростати. Так і сталося. Після отримання повної вищої освіти у 2007 році, я продовжила працювати з цим суддею вже помічником судді. З цього часу робота стала для мене ще цікавішою і захоплюючою. Суддя, з яким я працювала у підсумку 10 років, створив гарні умови для мого професійного зростання, у мене була можливість багато часу приділяти вивченню справ і мені це було дуже цікаво. 3 роки роботи помічником судді остаточно дали мені зрозуміти, що я хочу присвятити своє професійне життя саме відправленню правосуддя. З’явилася мрія стати суддею.Так склалося, що у 2010 році, коли у мене було достатньо юридичного стажу - 3 роки роботи помічником судді, змінилося законодавче регулювання та добір суддів було розпочато за новою процедурою. Я прийняла участь у відповідному конкурсі і врешті моя мрія здійснилася - у 2012 році я стала суддею Запорізького окружного адміністративного суду. Вказаний суд та відповідний період часу займає особливе місце у моєму серці - керівник і колектив суду неймовірно доброзичливі, професійні, талановиті судді, але більше, ніж за 10 років роботи в Господарському суді Дніпропетровської області цей суд став для мене більше, ніж просто місцем роботи. Тому в подальшому я прийняла участь у конкурсі на переведення до цього суду (це досить складна процедура зі схожим кваліфікаційним іспитом, співбесідами, як і під час призначення на посаду судді) та отримала у ньому перемогу. З 2014 року я працюю суддею Господарського суду Дніпропетровської області та є безмежно щасливою бути частиною цього неймовірного і дружнього колективу.

 

  1. Які справи розглядають господарські суди?

 

- Більша частина справ, що розглядається господарськими судами, це справи у спорах між суб’єктами господарювання: підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами-підприємцями тощо. Це можуть бути справи і про стягнення заборгованості за різними господарськими договорами (купівлі-продажу, оренди, підряду тощо), і справи про зобов’язання вчинити певні дії, пов’язані з виконанням таких договорів. Можуть бути спори і про спонукання укласти договір, розірвання або визнання договору недійсним та ін.

Господарськими судами також розглядається особлива категорія справ - це справи про банкрутство юридичних та фізичних осіб.

Господарським судам також підвідомчі так звані корпоративні спори - це спори між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов’язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Крім того, є ще спори, які стосуються захисту прав інтелектуальної власності (фонограм, комерційних найменувань тощо).

Слід відзначити, що у господарських справах можуть брати участь і громадяни, а саме: у справах про банкрутство вказані особи можуть звертатися із заявами про стягнення заборгованості із заробітної плати; у корпоративних спорах - захистити своє право на акції (частки, паї) та ін.

 

  1. Ви працюєте суддею Господарського суду Дніпропетровської області. Скільки суддів здійснюють правосуддя у Господарському суді Дніпропетровської області? Скільки справ на рік розглядає суд та окремо один суддя суду (для прикладу давайте візьмемо 2020 рік)? Чи є достатньою кількість суддів Вашого суду для розгляду справ, які надходять до суду?

 

- На сьогодні правосуддя у Господарському суді Дніпропетровської області здійснюють 32 судді. Якщо проаналізувати 2020 рік, то суддями Господарського суду Дніпропетровської області у цьому році розглянуто 14894 справи та заяви. Середня кількість справ та матеріалів, що перебували на розгляді одного судді, складає близько 500. 

Як бачимо, навантаження на суддів нашого суду є чималим, але всі справи розглядаються судом у строки, встановлені чинним законодавством України.

Варто зауважити, що робота суддів і суду загалом не була б можливою без працівників апарату суду (помічників суддів, секретарів судових засідань, працівників канцелярії та інших відділів суду). Так, Господарський суд Дніпропетровської області має потужний колектив апарату суду (150 осіб), який складається з досвідчених і висококваліфікованих фахівців. Саме завдяки злагодженій роботі суддів і працівників апарату забезпечуються високі показники діяльності Господарського суду Дніпропетровської області.

 

  1. Основним законодавчим актом, який встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах, є Господарський процесуальний кодекс України. Декілька років тому він зазнав значних змін. Чи вплинули такі зміни на розгляд справ у Вашому суді?

 

- Новий Господарський процесуальний кодекс України (далі – Кодекс) набув чинності три з половиною роки тому, а саме 15 грудня 2017 року.

Перше, що ми бачимо, коли відкриваємо Кодекс, це те, що змінилася кількість статей, їх стало майже втричі більше (371 стаття проти 129 статей попередньої редакції Кодексу).

Така кількість статей обумовлена численними нововведеннями, що увійшли до Кодексу. Назву декілька з них – це і нова форма господарського судочинства – наказне провадження, передбачене для спрощення і прискорення розгляду певних категорій справ, і поділ позовного провадження на загальне і спрощене, і відповідальність за зловживання процесуальними правами тощо.

Не менш важливим моментом є збільшення строків розгляду певних категорій справ.

В той же час з 15 грудня 2017 року збільшилась і кількість заяв (клопотань), що подаються до суду, і кількість процесуальних документів, що має ухвалювати суд.

Мабуть найважчим було те, що новий Кодекс досить стрімко було введено в дію, майже не було часу для ознайомлення з його нормами, обговорення новел та вироблення єдиних підходів їх застосування господарськими судами. Судді вивчали та знаходили інструменти застосування нових норм вже в процесі розгляду справ, що зумовило у  початковому періоді виникнення певних проблем з єдністю підходів до вирішення одного і того ж питання в різних судах чи навіть різними суддями. Однак на сьогодні цієї проблеми вже не існує, за 3 роки кропіткої роботи суддями господарської юрисдикції спільними зусиллями вироблено сталу, єдину та зрозумілу судову практику щодо вирішення всіх процесуальних питань. Господарський суд Дніпропетровської області з гідністю витримав це випробування, адже ми розуміємо, що законодавство є живим інструментом, яке зазнає змін зі зміною й розвитком тих чи інших правових відносин.

 

  1. Зараз в активній фазі розвитку перебуває діяльність судів, що не пов’язана зі здійсненням правосуддя: участь суддів у теле- і радіопрограмах, проведення круглих столів, днів відкритих дверей для школярів і студентів, опитування відвідувачів суду тощо. Чи здійснюється така діяльність Господарським судом Дніпропетровської області? Чи доцільно займатись такою діяльністю судовим установам?

 

- Знову ж таки спершу відповім на останню частину питання, оскільки відповідь тут чітка й однозначна - так, такою діяльністю займатися необхідно, оскільки тільки так можна донести суспільству інформацію з «перших вуст», надати можливість побачити все своїми очима та зробити власні висновки про роботу судових установ та про людей, які присвятили своє життя відновленню законності й справедливості.

Всі перелічені вище заходи можна узагальнити і назвати комунікаційною діяльністю суду.

Нашій судовій установі є що розповісти про цю сферу діяльності.

У 2015 році ми одні з перших обрали суддю-спікера з числа суддів суду. Суддя-спікер – це суддя, який уповноважений висвітлювати офіційну позицію від імені суду, брати участь у публічних заходах за участю представників засобів масової інформації і т.ін.

Окрім того, що у суду є офіційний веб-сайт, ми одні з перших із судових установ  зареєстрували сторінку у всесвітній соціальній мережі Facebook. Соціальні мережі збирають навколо себе різноманітні цільові аудиторії, тому такі сторінки у соціальних мережах дають судовим установам можливість бути ближчими до людей.

Через вказані інформаційні ресурси (веб-сайт суду, Facebook) висвітлюється інформація про керівництво суду, адресу суду, контактні номери телефонів працівників суду,  а також інформація про діяльність суду щодо рішень, які мають значний суспільний інтерес, статистичні показники роботи суду, заходи, в яких беруть участь судді і працівники апарату суду, і ще багато іншої корисної інформації.

У приміщеннях суду розміщено інформацію про правила поведінки відвідувачів суду, графік прийому громадян керівництвом суду, зразки заяв та клопотань, які можуть подаватись до суду, реквізити для сплати судового збору та його повернення, списки справ, які розглядають судді нашого суду тощо.

Більше того, судді Господарського суду Дніпропетровської області беруть активну участь у викладацькій діяльності в Національній школі суддів України, а також у круглих столах, форумах, семінарах, присвячених питанням застосування законодавства.

Суддя-спікер є частим гостем програм місцевого телеканалу, на яких обговорюються актуальні питання діяльності судових установ.

У 2018-2019 роках Господарський суд Дніпропетровської області став базою для проходження стажування майбутніми суддями, які під пильним наглядом досвідчених колег оволоділи навичками ведення господарського процесу і ознайомилися з практикою розгляду різних категорій справ.

Крім того, у нашому суді постійно проходять практику студенти навчальних закладів не лише в галузі права, а й з інших сфер професійної діяльності (бухгалтерського обліку, обслуговування комп’ютерних систем і мереж).

Вже стало гарною традицією запрошувати до суду студентів і учнів загальноосвітніх шкіл на день відкритих дверей. Під час цих заходів ми намагаємось у доступній формі ознайомити молодь із діяльністю суду, а можливо й вплинути на подальший вибір професії.

Також ми систематично проводимо анонімні опитування відвідувачів суду та учасників судових процесів, під час яких оцінюється робота суддів та працівників апарату суду, їх етична поведінка, ефективність організації роботи суду в цілому. Результати обов’язково аналізуються та обговорюються на зборах суддів та працівників апарату, враховуються у подальшій роботі, керівництвом суду впроваджуються заходи щодо усунення виявлених недоліків та зауважень. Опитування допомагають виявити сильні і слабкі сторони в діяльності суду.

Отже, на мою думку, займатись комунікаційною діяльністю не лише доцільно, а й необхідно, оскільки така діяльність сприяє налагодженню ефективного діалогу між судом і громадянами, що, в свою чергу, допомагає сформувати у кожного громадянина власне та об’єктивне враження від роботи суду, без стороннього впливу та маніпулювання інформацією, як це останнім часом часто відбувається. Всебічне та повне висвітлення діяльності судів сприяє досягненню відкритості, прозорості, підвищенню довіри, створенню позитивного іміджу суду і судової влади загалом, оскільки лише повна відкритість не залишить місця для домислів та маніпуляцій свідомістю наших громадян.  Так само, як і з близькою людиною, яку добре знаєш, та яка не словами, а власними вчинками заслугувала Вашу повагу та повну довіру - ніякі голослівні образи, як би багато їх не лунало від різних осіб, які навіть не знають особисто цю людину, не зруйнують Вашу власну думку про таку людину.

 

  1. Чи берете Ви участь у таких заходах?

 

- Я вже говорила про те, що до суду ми запрошуємо молодь на день відкритих дверей. Під час цього заходу для учнів ми проводимо так званий «Урок справедливості» – всеукраїнська акція для школярів, яка проводиться Асоціацією суддів суддівського самоврядування України в рамках грантового проекту «Підвищення обізнаності дітей з діяльністю суду» за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Нове правосуддя». 

Юнакам і дівчатам ми демонструємо на перший погляд дуже простий і дитячий мультфільм про певну побутову суперечку між казковими героями, яких життя привело до суду. Суд є також казковим. І при всій своїй казковій та дитячій зовнішній формі вказаний мультфільм має дуже глибокий зміст - розкриває сутність справедливості, законності, важливість пошуку балансу законності і справедливості у кожному конкретному спорі. Оскільки саме справедливість виступає основою ідеї права, виражає його сутність.

Переглянувши частину мультфільму, діти, враховуючи своє внутрішнє відчуття справедливості, поділяються на групи, одна з яких підтримує у спорі позивача, інша – відповідача. Якщо у групі є діти, які бажають спробувати себе в ролі суддів, роль суду виконують також діти. У моїй практиці були випадки, коли бажаючих відчути себе в ролі судді було багато і ми формували колегіальний склад суду. В такому випадку професійний суддя нашого суду виконує допоміжну роль у цьому дійстві. Діти з неабияким завзяттям відстоюють свої позиції. Не менш серйозними є судді, які вирішують спір. Одного разу не обійшлося навіть без окремої думки судді.

Від таких зустрічей отримуєш неймовірний заряд енергії, вони сповнені позитивними враженнями і щирими емоціями.

 

  1. Наразі проводиться багато досліджень щодо питання довіри до органів судової влади. Яка Ваша думка з цього приводу? Чи проводив Господарський суд Дніпропетровської області власні дослідження з цього питання?

 

- Так дійсно, зараз досить активно досліджується питання довіри до органів судової влади різноманітними соціологічними службами і громадськими організаціями. Але я маю з цього приводу свою власну думку, яка сформувалась у мене за більше ніж 20 років роботи в судовій системі України на різних посадах, в судах різних юрисдикцій та в різні часи. Можливо це просто мені так пощастило, але я щиро переконана, що такої кількості справедливих, порядних, добрих, працьовитих, відповідальних, активних, добросовісних, стресостійких, тактовних, відданих своїй справі людей я ніколи не зустрічала в одному місці.

Звичайно, я не можу казати за всіх. Судді - це такі ж люди, які є частиною нашого суспільства. На 10, 100 чи 1000 добрих і порядних людей завжди є декілька злих чи підлих, але це не привід ображати всіх підряд, як це відбувається зараз.

Кожен погодиться, що серед людей дуже поважних у суспільстві професій - лікарів, вчителів, військових чи поліцейських інколи зустрічаються люди не завжди достойні, але це не означає, що всю систему охорони здоров’я, освіти чи правоохоронну сферу можна характеризувати виключно негативно, оскільки частіше - це поодинокі випадки. Саме так зараз відбувається з судовою системою. Мені дуже сумно від того, наскільки звичайними наразі стали явища образливої критики без конкретних прикладів. У сучасному світі, де активно використовуються комунікаційні інструменти соціальних мереж, інформаційні атаки стали звичним явищем. При цьому, з часом негативна інформація накопичується, і наразі люди, які на власному досвіді не стикалися з судами і завжди мали віру в те, що в суді панують закон і справедливість, почали вірити в те, що в суді вони не зможуть отримати захист. Це зараз чітко спостерігають судді у процесах. Коли особа звернулася до суду, внаслідок обгрунтованого та однозначного порушення її прав, а потім вона щиро дивується прийнятому на її користь рішенню; я часто бачу сльози радості і чую слова вдячності, але в такі моменти мені стає дуже сумно. Оскільки розумію, якої руйнівної сили завдала дискредиційна кампанія проти судової системи.

Мої слова також підтверджують результати власних анонімних опитувань, що регулярно проводяться Господарським судом Дніпропетровської області серед відвідувачів суду і учасників судових процесів. До опитувальника серед інших включені питання: «Чи довіряють респонденти Господарському суду Дніпропетровської області?», «Чи довіряють респонденти господарським судам України?».

Якщо проаналізувати результати таких опитувань за останні 3 роки, то можна з гордістю відзначити, що відвідувачі Господарського суду Дніпропетровської області - громадяни, які приймають безпосередню участь у судових процесах, які особисто відчувають на собі ставлення суддів та працівників, довіряють судам на надають позитивні оцінки діяльності суду.

Так, у 2018 році 65% респондентів вказали, що довіряють Господарському суду Дніпропетровської області; 79% - відзначили етичну поведінку та доброзичливе ставлення суддів та працівників апарату.

Схожі результати ми отримали й у 2019 році - 70% респондентів вказали, що довіряють Господарському суду Дніпропетровської області; знову ж таки 79% - відзначили етичну поведінку та доброзичливе ставлення суддів та працівників апарату.

У 2020 році таке опитування не проводилось, оскільки тривалий час через карантинні обмеження доступ до приміщення суду був обмежений.

Останнє опитування проведено Господарським судом Дніпропетровської області напередодні професійного свята, у квітні 2021 року.

За результатами - 78% зазначили, що довіряють Господарському суду Дніпропетровської області. Варіант відповіді «важко сказати» обрали 22% респондентів. Варіант відповіді «ні, не довіряю» не отримав жодного балу від опитаних відвідувачів суду. Господарським судам України довіряють 51% респондентів; 49% надали таку відповідь як «важко сказати». Недовіру господарським судам України (варіант відповіді «ні, не довіряю») не висловив жоден із респондентів.

Хочу особливо наголосити на тому, що всі відвідувачі суду є заінтересованими в результаті вирішення спору - і у підсумку 50% на 50% простою мовою є особами, які «виграли справу» чи «програли». Це я до того, що отримання результату 65%, 70% чи навіть 78% довіри, свідчить про те, що велика частина «осіб, які програли в суді» довіряють господарському суду.

Вважаю наведені результати опитування об’єктивними, оскільки респондентами були особи, які безпосередньо звернулися до Господарського суду Дніпропетровської області за отриманням судових послуг і вказана оцінка була надана з власного досвіду та без стороннього впливу.

І це вселяє надію на те, що ці складнощі, з якими стикається судова система сьогодні, тимчасові і скоро все стане на свої місця. Сила в правді!

 

  1. Ваші побажання з нагоди професійного свята

 

- З нагоди ювілейної 30-ої річниці створення господарських (арбітражних) судів України дозвольте побажати професійного успіху, втілення нових цікавих ідей, невтомного творчого пошуку, вірних друзів і надійних колег! Натхнення у роботі, щастя і злагоди в домівках! Хай любов рідних завжди зігріває серця і налаштовує на нові перемоги! Міцного здоров’я, оптимізму, життєвих гараздів і благополуччя!